віджитий
ВІДЖИТИЙ, а, е. Який не відповідає сучасності; застарілий. Його [Г. Успенського] народництво, піддане соціал-демократичній критиці, Франко вважав уже подоланим і віджитим світоглядом (Рад. літ-во, З, 1957, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віджитий | віджита | віджите | віджиті |
Родовий | віджитого | віджитої | віджитого | віджитих |
Давальний | віджитому | віджитій | віджитому | віджитим |
Знахідний | віджитий, віджитого | віджиту | віджите | віджиті, віджитих |
Орудний | віджитим | віджитою | віджитим | віджитими |
Місцевий | на/у віджитому, віджитім | на/у віджитій | на/у віджитому, віджитім | на/у віджитих |