відмолоділий
ВІДМОЛОДІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відмолодіти. Біля квітів і фруктів - ніби відмолоділий на кілька років Терентій (Довж., Зач. Десна, 1957, 229); // у знач. прикм. В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (Гончар, Тронка, 1963, 330).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відмолоділий | відмолоділа | відмолоділе | відмолоділі |
Родовий | відмолоділого | відмолоділої | відмолоділого | відмолоділих |
Давальний | відмолоділому | відмолоділій | відмолоділому | відмолоділим |
Знахідний | відмолоділий, відмолоділого | відмолоділу | відмолоділе | відмолоділі, відмолоділих |
Орудний | відмолоділим | відмолоділою | відмолоділим | відмолоділими |
Місцевий | на/у відмолоділому, відмолоділім | на/у відмолоділій | на/у відмолоділому, відмолоділім | на/у відмолоділих |
відмолодіти
ВІДМОЛОДІТИ, ію, ієш, док. Стати молодшим на вигляд. - Наче не ти, а він перед очима, тільки одмолодів та ще покращав... (Вовчок, VI, 1956, 279); Хоч пізно, а відмолоділа Катерина, як восени галузка яблуні (Чорн., Потік.., 1956, 25); * Образно. Школа з своїм маленьким садком та подвір'ям, що була така сонна та смутна влітку, знов прокинулася, одмолоділа (Вас., І, 1959, 150).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмолодію | відмолодіємо |
2 особа | відмолодієш | відмолодієте |
3 особа | відмолодіє | відмолодіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмолодів | відмолоділи |
Жіночий рід | відмолоділа | |
Середній рід | відмолоділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмолодіймо | |
2 особа | відмолодій | відмолодійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відмолодівши |