вітромірний
ВІТРОМІРНИЙ, а, е. Признач. для вимірювання сили вітру. Сила вітру визначається з допомогою вітромірної дошки, прикріпленої до флюгера (Фіз. геогр., 5, 1956, 87).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вітромірний | вітромірна | вітромірне | вітромірні |
Родовий | вітромірного | вітромірної | вітромірного | вітромірних |
Давальний | вітромірному | вітромірній | вітромірному | вітромірним |
Знахідний | вітромірний, вітромірного | вітромірну | вітромірне | вітромірні, вітромірних |
Орудний | вітромірним | вітромірною | вітромірним | вітромірними |
Місцевий | на/у вітромірному, вітромірнім | на/у вітромірній | на/у вітромірному, вітромірнім | на/у вітромірних |