гавань
ГАВАНЬ, і, ж. Природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. В гавані були причали для суден - міських і приватних, судоремонтні майстерні, складські будівлі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 255); З ріки долітали хриплі гудки пароплавів і перестукування.. моторів з гавані (Сміл., Зустрічі, 1936, 130); * У порівн. Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (Рильський, Голос. осінь, 1959, 30); // Місто з природною або штучно зробленою стоянкою для суден.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гавань | гавані |
Родовий | гавані | гаваней |
Давальний | гавані | гаваням |
Знахідний | гавань | гавані |
Орудний | гаванню | гаванями |
Місцевий | на/у гавані | на/у гаванях |
Кличний | гаване | гавані |