гамлетизм
ГАМЛЕТИЗМ, у, ч. Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі. * Образно. Давно вже кожному набив оскомину заземлений, модний поетичний гамлетизм, мінорний тон, космічна за своїми розмірами скорбота, що культивувалась колись законодавцями літературних мод (Вітч., 12, 1964, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гамлетизм | гамлетизми |
Родовий | гамлетизму | гамлетизмів |
Давальний | гамлетизмові, гамлетизму | гамлетизмам |
Знахідний | гамлетизм | гамлетизми |
Орудний | гамлетизмом | гамлетизмами |
Місцевий | на/у гамлетизмі | на/у гамлетизмах |
Кличний | гамлетизме | гамлетизми |