горожанський
ГОРОЖАНСЬКИЙ, а, е, заст. Громадянський. Кажуть люди, ще такого не було ніколи, Закінчив за рік Олекса горожанську школу (Забашта, Вибр., 1958, 197); Склав Тарас іспит зрілості з відзначенням, прийшлося тепер йому сповнити горожанську повинність, іще мав тепер відслужити три літа при війську (Ков., Світ.., 1960, 68).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горожанський | горожанська | горожанське | горожанські |
Родовий | горожанського | горожанської | горожанського | горожанських |
Давальний | горожанському | горожанській | горожанському | горожанським |
Знахідний | горожанський, горожанського | горожанську | горожанське | горожанські, горожанських |
Орудний | горожанським | горожанською | горожанським | горожанськими |
Місцевий | на/у горожанському, горожанськім | на/у горожанській | на/у горожанському, горожанськім | на/у горожанських |