деморалізація
ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ, ї, ж. 1. Занепад моральності; моральний розклад. Прецікава і високо драматична картина «Підпанки» малює останні часи кріпацтва і панський двір як центр страшної деморалізації та самоволі (Про мист. театру, 1954, 159).
2. Спад духовних сил, дисципліни; втрата здатності до дії. Страйк був і лишається обоюдогострою зброєю: при невмілому проведенні він веде до дискредитації і розвалу спілки, до ослаблення її авторитету і впливу на маси, до деморалізації самих мас (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 287).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деморалізація | деморалізації |
Родовий | деморалізації | деморалізацій |
Давальний | деморалізації | деморалізаціям |
Знахідний | деморалізацію | деморалізації |
Орудний | деморалізацією | деморалізаціями |
Місцевий | на/у деморалізації | на/у деморалізаціях |
Кличний | деморалізаціє | деморалізації |