дискреційний
ДИСКРЕЦІЙНИЙ, -а, -е. 1. Делікатний, мовчазний. 2. Той, що діє за власним розсудом. ** Дискреційна влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Дискреційна політика – політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення законодавчих та виконавчих органів. Дискреційне замовлення – замовлення, яке надає повноваження зареєстрованому представникові або іншій брокерській фірмі на прийняття власного рішення від імені клієнта. Дискреційний брокерський рахунок – рахунок, по якому брокеру чи банку надається довіреність на здійснення операцій від імені клієнта Дискреційний дохід – частина чистого доходу споживача, що залишається після необхідних видатків, сплати податків, витрат на задоволення найперших життєвих потреб. Дискреційні центри – адміністративні підрозділи, діяльність яких не представляється можливим оцінювати у відповідності з нормативно заданим співвідношенням " витрати – результати"; у подібній ситуації потрібно забезпечити досить високу якість результатів при дотриманні гнучкості при витрачанні виділених коштів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дискреційний | дискреційна | дискреційне | дискреційні |
Родовий | дискреційного | дискреційної | дискреційного | дискреційних |
Давальний | дискреційному | дискреційній | дискреційному | дискреційним |
Знахідний | дискреційний, дискреційного | дискреційну | дискреційне | дискреційні, дискреційних |
Орудний | дискреційним | дискреційною | дискреційним | дискреційними |
Місцевий | на/у дискреційному, дискреційнім | на/у дискреційній | на/у дискреційному, дискреційнім | на/у дискреційних |