догасати
ДОГАСАТИ, аю, аєш, недок., ДОГАСНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати горіти; потухати. В невеличкій печері, розташованій у підніжжі, догасає вогнище (Галан, Гори.., 1956, 131).
2. перен. Слабнути, втрачати сили; чахнути. Як завжди добрий, привітний, Він догасав на дні тюрми, Болівши тільки за людьми (Граб., І, 1959, 405).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догасаю | догасаємо |
2 особа | догасаєш | догасаєте |
3 особа | догасає | догасають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догасатиму | догасатимемо |
2 особа | догасатимеш | догасатимете |
3 особа | догасатиме | догасатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догасав | догасали |
Жіночий рід | догасала | |
Середній рід | догасало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догасаймо | |
2 особа | догасай | догасайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догасаючи | |
Минулий час | догасавши |