дражливо
ДРАЖЛИВО. Присл. до дражливий 2, 3. Замість води лише привид її - чисте прозоре марево день у день дражливо текло над степом (Гончар, Таврія, 1952, 29); Котились трамваї - вагон за вагоном, подзвонюючи самовпевнено, дражливо (Мик., II, 1957, 252); Харитон дражливо процідив крізь зуби (Смолич, Мир.., 1958, 217).