експатрійований
ЕКСПАТРІЙОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до експатріювати; // у знач. ім. експатрійований, ного, ч. Те саме, що експатріант.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | експатрійований | експатрійована | експатрійоване | експатрійовані |
Родовий | експатрійованого | експатрійованої | експатрійованого | експатрійованих |
Давальний | експатрійованому | експатрійованій | експатрійованому | експатрійованим |
Знахідний | експатрійований, експатрійованого | експатрійовану | експатрійоване | експатрійовані, експатрійованих |
Орудний | експатрійованим | експатрійованою | експатрійованим | експатрійованими |
Місцевий | на/у експатрійованому, експатрійованім | на/у експатрійованій | на/у експатрійованому, експатрійованім | на/у експатрійованих |