забаганка
ЗАБАГАНКА, и, ж. Примхливе бажання, каприз. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Кобр., Вибр., 1954, 93); Там [у кузні] сперечались в ночі й ранки Про те, що діялось давно, Про дивні панські забаганки, Про їхні страви і вино (Мал., Серце.., 1959, 214); Федір радо виконував усі Маринині забаганки (Мушк., Серце.., 1962, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забаганка | забаганки |
Родовий | забаганки | забаганок |
Давальний | забаганці | забаганкам |
Знахідний | забаганку | забаганки |
Орудний | забаганкою | забаганками |
Місцевий | на/у забаганці | на/у забаганках |
Кличний | забаганко | забаганки |