забілювати
ЗАБІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАБІЛИТИ, ілю, ілиш, док., перех. 1. Робити що-небудь білим, покриваючи крейдою, білою фарбою і т. ін. Сніжинки заліплюють очі, забілюють коміри, вплітаються в Дарчине волосся (Вільде, Повнол. діти, 1960, 132); Найперше ухопила пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Л. Укр., III, 1952, 710); Маруся писала, тримаючи крейду, щоб не дуже забілити пальці (Коп., Десятикласники, 1938, 105).
2. Заправляти рідку страву сметаною або молоком. В печі маю добрий борщ. Я забілила його сметаною (Коб., III, 1956, 471); Став і думає Невмій: «Це аби була Олена, Вона б борщику налляла, Забілила б молоком» (Стельмах, Колосок.., 1959, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забілюю | забілюємо |
2 особа | забілюєш | забілюєте |
3 особа | забілює | забілюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забілюватиму | забілюватимемо |
2 особа | забілюватимеш | забілюватимете |
3 особа | забілюватиме | забілюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забілював | забілювали |
Жіночий рід | забілювала | |
Середній рід | забілювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забілюймо | |
2 особа | забілюй | забілюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | забілюючи | |
Минулий час | забілювавши |