завойовниця
ЗАВОЙОВНИЦЯ, і, ж. Жін. до завойовник. - В Карпатські гори, на споконвічні українські землі, Червона Армія прийшла не як завойовниця, а як визволителька (Чорн., Визвол. земля, 1959, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завойовниця | завойовниці |
Родовий | завойовниці | завойовниць |
Давальний | завойовниці | завойовницям |
Знахідний | завойовницю | завойовниць |
Орудний | завойовницею | завойовницями |
Місцевий | на/у завойовниці | на/у завойовницях |
Кличний | завойовнице | завойовниці |