закуштувати
ЗАКУШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм 1. Трохи поїсти або випити чого-небудь для визначення смаку; покуштувати. Не сподівався він закуштувати меду З гречок, що молоком навколо розлились (Рильський І, 1956, 272).
2. перен. Спробувати, зазнати чого-небудь у житті на досвіді. Що за багатство, що за пишнота, що за розкіш у тому дворці! ..Неначе душа моя була в раї, в небі і закуштувала якогось кращого життя (Н.-Лев. І, 1956, 164); - Хоч би ще без криміналу обійшлося! А то ще й того гаразду можна закуштувати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 208).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закуштую | закуштуємо |
2 особа | закуштуєш | закуштуєте |
3 особа | закуштує | закуштують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закуштував | закуштували |
Жіночий рід | закуштувала | |
Середній рід | закуштувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закуштуймо | |
2 особа | закуштуй | закуштуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закуштувавши |