запльований
ЗАПЛЬОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплювати. Проминувши тісний, густо запльований соняшниковим лушпинням вокзал, вийшов [юнак] на привокзальну площу, озирнувся (Збан., Сеспель, 1961, 15); - І ходять же такі поміж людей, не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! - думалось Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 378).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запльований | запльована | запльоване | запльовані |
Родовий | запльованого | запльованої | запльованого | запльованих |
Давальний | запльованому | запльованій | запльованому | запльованим |
Знахідний | запльований, запльованого | запльовану | запльоване | запльовані, запльованих |
Орудний | запльованим | запльованою | запльованим | запльованими |
Місцевий | на/у запльованому, запльованім | на/у запльованій | на/у запльованому, запльованім | на/у запльованих |