заспотикатися
ЗАСПОТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Почати спотикатися; // Заходити, забігати, спотикаючись. Ранком Катерина постукала в шибку.. Франка швидко одяглася, схопилась відчиняти двері і, як на похмілля, заспотикалася по хаті (Чорн., Потік.., 1956, 41).
2. Заговорити, затинаючись. - Мусію! Слухай мене, Мусію... - заспотикалася [Настя], шукаючи таку відповідь, яка б не зразу його приголомшила... (Речм., Весн. грози, 1961, 136).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспотикаюся | заспотикаємося |
2 особа | заспотикаєшся | заспотикаєтеся |
3 особа | заспотикається | заспотикаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заспотикався | заспотикалися |
Жіночий рід | заспотикалася | |
Середній рід | заспотикалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспотикаймося | |
2 особа | заспотикайся | заспотикайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заспотикавшись |