заторгувати
ЗАТОРГУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. неперех. Почати торгувати, вести торгівлю.
2. перех. Одержати виручку в результаті торгівлі; уторгувати (гроші). Що.. на звіриній ловлі заторгують [козаки], то все проп'ють і прогайнують (Стор., І, 1957, 273).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заторгую | заторгуємо |
2 особа | заторгуєш | заторгуєте |
3 особа | заторгує | заторгують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заторгував | заторгували |
Жіночий рід | заторгувала | |
Середній рід | заторгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заторгуймо | |
2 особа | заторгуй | заторгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заторгувавши |