згашений
ЗГАШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згасити. Робітник в чорній засмальцьованій одежі підіймає над землею ліхтарик, похитує ще не згашеним вогником (Стельмах, І, 1962, 161); // у знач. прикм. Відновлення згашених умовних рефлексів під впливом кофеїну відбувалось у всіх тварин (Фізіол. ж., VI, 6, 1960, 753).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згашений | згашена | згашене | згашені |
Родовий | згашеного | згашеної | згашеного | згашених |
Давальний | згашеному | згашеній | згашеному | згашеним |
Знахідний | згашений, згашеного | згашену | згашене | згашені, згашених |
Орудний | згашеним | згашеною | згашеним | згашеними |
Місцевий | на/у згашеному, згашенім | на/у згашеній | на/у згашеному, згашенім | на/у згашених |