злостивість
ЗЛОСТИВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. злостивий. Які не люті ви [вітер, мороз, сніги], але стократ За вас жорстокіша злостивість (Бернс, Вибр., перекл. Мисика, 1959, 122); Безбарвні очі, схожі на сіре петербурзьке небо, не виявляли ні злостивості, ні обурення, ні погрози (Рибак, Помилка.., 1940, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злостивість | злостивості |
Родовий | злостивості, злостивости | злостивостей |
Давальний | злостивості | злостивостям |
Знахідний | злостивість | злостивості |
Орудний | злостивістю | злостивостями |
Місцевий | на/у злостивості | на/у злостивостях |
Кличний | злостивосте | злостивості |