знезаражений
ЗНЕЗАРАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знезаразити. Сіяти треба насінням, знезараженим від сільськогосподарських шкідників та хвороб (Ол. та ефір. культ., 1956, 273); // у знач. прикм. При опіках другого і третього ступеня треба покласти пов'язку із знезараженого (стерилізованого) бинта і звернутися до лікаря (Анат. і фізіол. люд., 1957, 136).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | знезаражений | знезаражена | знезаражене | знезаражені |
Родовий | знезараженого | знезараженої | знезараженого | знезаражених |
Давальний | знезараженому | знезараженій | знезараженому | знезараженим |
Знахідний | знезаражений, знезараженого | знезаражену | знезаражене | знезаражені, знезаражених |
Орудний | знезараженим | знезараженою | знезараженим | знезараженими |
Місцевий | на/у знезараженому, знезараженім | на/у знезараженій | на/у знезараженому, знезараженім | на/у знезаражених |