зригувати
ЗРИГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРИГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Те саме, що відригувати. Смачно плямкав [Ситник], сопів, зригував, мов жирний гусак (Загреб., Диво, 1968, 76); * Образно. Чорні дула Націлилися в серце: «Кроком руш!» Перін-гора розверзлася, зригнула Гарячу лаву в сотні юних душ (Воронько, Драгі.., 1959, 132).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зригую | зригуємо |
2 особа | зригуєш | зригуєте |
3 особа | зригує | зригують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зригуватиму | зригуватимемо |
2 особа | зригуватимеш | зригуватимете |
3 особа | зригуватиме | зригуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зригував | зригували |
Жіночий рід | зригувала | |
Середній рід | зригувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зригуймо | |
2 особа | зригуй | зригуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зригуючи | |
Минулий час | зригувавши |