зубрівка
ЗУБРІВКА, и, ж. 1. Дикоростуча трав'яниста рослина родини злакових. Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці... і ще хто знає на яких травах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 149).
2. Настояна на цій траві горілка. На доказ своїх слів відчинив [Джантемир] скриню, де дійсно стояли пляшки рому, коньяку, зубрівки (Тулуб, В степу.., 1964, 208); - Якщо йдеться про зубрівку, вона у Надії Яківни завжди в запасі (Рибак, Час.., 1960, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зубрівка | зубрівки |
Родовий | зубрівки | зубрівок |
Давальний | зубрівці | зубрівкам |
Знахідний | зубрівку | зубрівки |
Орудний | зубрівкою | зубрівками |
Місцевий | на/у зубрівці | на/у зубрівках |
Кличний | зубрівко | зубрівки |