калюс
КАЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ., 1956, 322); Живці смородини та порічок заготовляють восени, в період з 1 по 20 жовтня, і закопують у землю для проходження кільчування, тобто для утворення калюсу і невеликих корінців (Сад. і ягідн., 1957, 138).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калюс | калюси |
Родовий | калюсу | калюсів |
Давальний | калюсові, калюсу | калюсам |
Знахідний | калюс | калюси |
Орудний | калюсом | калюсами |
Місцевий | на/у калюсі | на/у калюсах |
Кличний | калюсе | калюси |