кантоніст
КАНТОНІСТ, а, ч. У кріпосницькій Росії - солдатський син, що від народження приписувався до військового відомства, навчався в спеціальній військовій школі й відбував тривалу військову службу. Він, бач, ніби солдатський син, значиться, кантоніст (Н.-Лев., І, 1956, 102); З семи років кантоніста починали муштрувати у військовій школі (Іст. УРСР, І, 1953, 406).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кантоніст | кантоністи |
Родовий | кантоніста | кантоністів |
Давальний | кантоністові, кантоністу | кантоністам |
Знахідний | кантоніста | кантоністів |
Орудний | кантоністом | кантоністами |
Місцевий | на/у кантоністі, кантоністові | на/у кантоністах |
Кличний | кантоністе | кантоністи |