кармін
КАРМІН, у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі. В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Коцюб., II, 1955, 433); Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технол. пригот. їжі, 1957, 211); * У порівн. Циганські кучері, крізь них мідяні скроні.. і губи, мов кармін (Сос., І, 1957, 325).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кармін | карміни |
Родовий | карміну | кармінів |
Давальний | кармінові, карміну | кармінам |
Знахідний | кармін | карміни |
Орудний | карміном | кармінами |
Місцевий | на/у карміні | на/у кармінах |
Кличний | карміне | карміни |
карміновий
КАРМІНОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кармін. Карміновий лак.
2. Яскраво-червоний. Плоди [яблуні Пармен] середнього розміру.., золотисто-жовті, з яскравими карміновими смугами, дуже привабливі (Сад. і ягідн., 1957, 67); Ніна нервово кусала кармінові уста, неспокійно мнучи в руках рукавички (Добр., Тече річка.., 1961, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | карміновий | кармінова | кармінове | кармінові |
Родовий | кармінового | кармінової | кармінового | кармінових |
Давальний | карміновому | карміновій | карміновому | карміновим |
Знахідний | карміновий, кармінового | кармінову | кармінове | кармінові, кармінових |
Орудний | карміновим | карміновою | карміновим | карміновими |
Місцевий | на/у карміновому, карміновім | на/у карміновій | на/у карміновому, карміновім | на/у кармінових |