кон'єктура
КОН'ЄКТУРА, -и, ж. Відновлення зіпсованих або спотворених місць у тексті або розшифрування тексту, що не піддається прочитанню, на основі здогадів, декодування спотворених чи невиразно написаних слів та фраз у рукописі; кон'єктура застосовується і в тих випадках, коли певне слово чи фраза, вжиті автором, видаються недоречними або сприймаються як описка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кон'єктура | кон'єктури |
Родовий | кон'єктури | кон'єктур |
Давальний | кон'єктурі | кон'єктурам |
Знахідний | кон'єктуру | кон'єктури |
Орудний | кон'єктурою | кон'єктурами |
Місцевий | на/у кон'єктурі | на/у кон'єктурах |
Кличний | кон'єктуро | кон'єктури |