котедж
КОТЕДЖ, у, ч. Невеликий, переважно заміський, одноквартирний житловий будинок із ділянкою землі. Близько свого котеджу вона зупиняється: десь грає віолончель (Мик., І, 1957, 191); Марійка навіть не помітила, як проїхали центр і околицю з присадкуватими котеджами для робітників велозаводу (Донч., V, 1957, 566).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | котедж | котеджі |
Родовий | котеджу | котеджів |
Давальний | котеджеві, котеджу | котеджам |
Знахідний | котедж | котеджі |
Орудний | котеджем | котеджами |
Місцевий | на/у котеджі, котеджу, котеджеві | на/у котеджах |
Кличний | котеджу | котеджі |