кректати
КРЕКТАТИ, крекчу, крекчеш, недок. 1. Видавати уривчасті горлові звуки під час фізичного напруження, з болю тощо. Грицько.. ходить, мов сплутаний; усе крекче, мов що преважке підіймає (Барв., Опов.., 1902, 137); Батько крекче та перекидається з боку на бік на призьбі (Коцюб., І, 1955, 247); Не плаче воно [дитя]; здається, взялося за якусь надсильну роботу й аж крекче напрузі (Стельмах, II, 1962, 409); // Видавати звук, схожий на відкритий е, виражаючи при цьому певні емоції. Йосипенко тілько кректав та все знай носив грошики (Мирний, IV, 1955,209); Пан писар.. голосно крекче на знак, що хоче.. читати (Фр., II, 1950, 233); Поліцай мовчки бере пляшку.., нюхає й задоволене крекче (Ю. Янов., IV, 1959, 241).
2. Уривчасто кричати (про качок, жаб і т. ін.). В ставку голосно кректали жаби (Коцюб., І, 1955, 49); Кректало [в очереті] кілька черників та безугавно.. хрипіли лиски (Досв., Вибр., 1959, 411).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крекчу | крекчемо |
2 особа | крекчеш | крекчете |
3 особа | крекче | крекчуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кректатиму | кректатимемо |
2 особа | кректатимеш | кректатимете |
3 особа | кректатиме | кректатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кректав | кректали |
Жіночий рід | кректала | |
Середній рід | кректало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крекчімо | |
2 особа | крекчи | крекчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | крекчучи | |
Минулий час | кректавши |