металотермія
МЕТАЛОТЕРМІЯ, -ї, ч. Добування урану, плутонію, цезію та ін. металів (і сплавів) відновленням (виділенням) їх з якихось сполук іншими металами (відновниками), що супроводжується підвищенням температури; до способів металотермії належать алюмінотермія, карботермія.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | металотермія | металотермії |
Родовий | металотермії | металотермій |
Давальний | металотермії | металотерміям |
Знахідний | металотермію | металотермії |
Орудний | металотермією | металотерміями |
Місцевий | на/у металотермії | на/у металотерміях |
Кличний | металотерміє | металотермії |