нагрянути
НАГРЯНУТИ, ну, неш, док. 1. Несподівано, раптово з'явитися. Марксистський гурток кілька разів збирався в училищі, але тут завжди була небезпека, що нагряне адміністрація (Бурл., Напередодні, 1956, 15); Вночі він нагрянув до неї з дядьками додому (Гончар, II, 1959, 266); // Напасти. Траплялось, що увесь город по цілих ночах був у тривозі, прислухаючись, як вили собаки, і сподіваючись, що ось-ось нагряне ворог і всіх переб'є або полонить... (Збірник про Крон., 1955, 49).
2. З великою силою, раптово розпочатися. А коли нагрянула війна - чашу лиха випив він сповна (Гонч., Вибр., 1959, 270).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагряну | нагрянемо |
2 особа | нагрянеш | нагрянете |
3 особа | нагряне | нагрянуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагрянув | нагрянули |
Жіночий рід | нагрянула | |
Середній рід | нагрянуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагряньмо | |
2 особа | нагрянь | нагряньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нагрянувши |