наждак
НАЖДАК, у, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. З непрозорих кристалів корунду, які містять велику кількість домішок, складається звичайний наждак (Заг. хімія, 1955. 566); //Порошок з цього мінералу, який застосовується для шліфування, полірування скла, металевих виробів і т. ін. Вичистив [Турбай] до блиску [шаблю], пройшовся по кінчику леза спершу наждаком, потім брусом, - аж горить! (Руд., Остання шабля, 1959, 5Н); * У порівн. Берестовський не закричав, коли шорстка, як наждак, рука стисла йому ногу вище рани (Перв., Дикий мед, 1963, 382).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наждак | наждаки |
Родовий | наждаку | наждаків |
Давальний | наждакові, наждаку | наждакам |
Знахідний | наждак | наждаки |
Орудний | наждаком | наждаками |
Місцевий | на/у наждаку | на/у наждаках |
Кличний | наждаку | наждаки |