напозичатися
НАПОЗИЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1. - Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю (Н.-Лев., IV, 1956, 216); За п'ять років напозичалась моя Марія, з двома дітьми бідуючи по наймах без чоловіка, - дай боже, щоб за десять ми розплатилися (Мур., Бук. повість, 1959, 97).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напозичаюся | напозичаємося |
2 особа | напозичаєшся | напозичаєтеся |
3 особа | напозичається | напозичаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напозичався | напозичалися |
Жіночий рід | напозичалася | |
Середній рід | напозичалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напозичаймося | |
2 особа | напозичайся | напозичайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напозичавшись |