нарукавний
НАРУКАВНИЙ, а, е. Який міститься на рукаві або прикріплений до рукава. Все це ".підпільне військо" було одягнене в чорні шинелі з німецького сукна з жовтими нарукавними пов'язками (Рильський, III, 1956, 36); На лівій руці регулювальника повинен бути нарукавний знак - червона пов'язка з буквою Р посередині (Автомоб., 1957, 265).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нарукавний | нарукавна | нарукавне | нарукавні |
Родовий | нарукавного | нарукавної | нарукавного | нарукавних |
Давальний | нарукавному | нарукавній | нарукавному | нарукавним |
Знахідний | нарукавний, нарукавного | нарукавну | нарукавне | нарукавні, нарукавних |
Орудний | нарукавним | нарукавною | нарукавним | нарукавними |
Місцевий | на/у нарукавному, нарукавнім | на/у нарукавній | на/у нарукавному, нарукавнім | на/у нарукавних |