некомплектний
НЕКОМПЛЕКТНИЙ, а, е. Який не створює повного комплекту чого-небудь, який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті. Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (Рад. Укр., 11. IX 1962, 2); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь. На деяких об'єктах монтаж збірного залізобетону затримується через некомплектну поставку генеральним підрядчиком стінових панелей і відсутність фундаментів (Роб. газ., 3.ІІ. 1965, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | некомплектний | некомплектна | некомплектне | некомплектні |
Родовий | некомплектного | некомплектної | некомплектного | некомплектних |
Давальний | некомплектному | некомплектній | некомплектному | некомплектним |
Знахідний | некомплектний, некомплектного | некомплектну | некомплектне | некомплектні, некомплектних |
Орудний | некомплектним | некомплектною | некомплектним | некомплектними |
Місцевий | на/у некомплектному, некомплектнім | на/у некомплектній | на/у некомплектному, некомплектнім | на/у некомплектних |