нехапливий
НЕХАПЛИВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний; // Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Вас., І, 1959, 361); Робить [брат] два нехапливі широкі кроки й спиняється біля ліжка (Коз., Вибр., 1947, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нехапливий | нехаплива | нехапливе | нехапливі |
Родовий | нехапливого | нехапливої | нехапливого | нехапливих |
Давальний | нехапливому | нехапливій | нехапливому | нехапливим |
Знахідний | нехапливий, нехапливого | нехапливу | нехапливе | нехапливі, нехапливих |
Орудний | нехапливим | нехапливою | нехапливим | нехапливими |
Місцевий | на/у нехапливому, нехапливім | на/у нехапливій | на/у нехапливому, нехапливім | на/у нехапливих |