нуждуватися
НУЖДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що нуждувати. Батько його не розкошував, але гірко нуждувався у задушливій атмосфері [канцелярії] (Круш., Буденний хліб.., 1960, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нуждуюся | нуждуємося |
2 особа | нуждуєшся | нуждуєтеся |
3 особа | нуждується | нуждуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нуждуватимуся | нуждуватимемося |
2 особа | нуждуватимешся | нуждуватиметеся |
3 особа | нуждуватиметься | нуждуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нуждувався | нуждувалися |
Жіночий рід | нуждувалася | |
Середній рід | нуждувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нуждуймося | |
2 особа | нуждуйся | нуждуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нуждуючись | |
Минулий час | нуждувавшись |