ніндзя
НІНДЗЯ, -і, ч., невідм., мн. Наймані вбивці, диверсанти і розвідники в Японії 12-го–19-го століття. // Члени секретних воєнізованих організацій середньовічної Японії, які існували за рахунок найму або традиційної підтримки того чи іншого володаря; складали окрему військову верству, як і самураї, але на відміну від останніх ніколи не вважалися елітним прошарком японського суспільства; під час виконання наказу господаря, ніндзя використовували особливі навички та обладнання; успішна реалізація наказу потребувала знань з різноманітних галузей (військової справи, хімії, ботаніки та ін.) і ці знання перетворювало ніндзя на першокласних шпигунів. // Професійні шпигуни, люди, найняті для виконання особливо складних спеціальних завдань.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ніндзя | ніндзі |
Родовий | ніндзі | ніндзь |
Давальний | ніндзі | ніндзям |
Знахідний | ніндзю | ніндзь |
Орудний | ніндзею | ніндзями |
Місцевий | на/у ніндзі | на/у ніндзях |
Кличний | ніндзе | ніндзі |