об'єднавчий
ОБ'ЄДНАВЧИЙ, а, е. Стос. до об'єднання. Комуністична партія очолила і спрямувала по вірному шляху об 'єднавчий рух усіх народів Радянської країни (Тези про 300-річчя возз'єдн.., 1954, 20); // На якому відбувається об'єднання. Початок новій ері в історії робітничого руху Німеччини поклав історичний об 'єднавчий з 'їзд комуністичної і соціал-демократичної партій, який відбувся 21 - 22 квітня 1946 року в Берліні (Веч. Київ, 24.ІV 1961, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | об'єднавчий | об'єднавча | об'єднавче | об'єднавчі |
Родовий | об'єднавчого | об'єднавчої | об'єднавчого | об'єднавчих |
Давальний | об'єднавчому | об'єднавчій | об'єднавчому | об'єднавчим |
Знахідний | об'єднавчий, об'єднавчого | об'єднавчу | об'єднавче | об'єднавчі, об'єднавчих |
Орудний | об'єднавчим | об'єднавчою | об'єднавчим | об'єднавчими |
Місцевий | на/у об'єднавчому, об'єднавчім | на/у об'єднавчій | на/у об'єднавчому, об'єднавчім | на/у об'єднавчих |