обмундирований
ОБМУНДИРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмундирувати. Якось надвечір прийшли вони до куреня обмундировані, вимиті, пострижені (Тют., Вир, 1964, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обмундирований | обмундирована | обмундироване | обмундировані |
Родовий | обмундированого | обмундированої | обмундированого | обмундированих |
Давальний | обмундированому | обмундированій | обмундированому | обмундированим |
Знахідний | обмундирований, обмундированого | обмундировану | обмундироване | обмундировані, обмундированих |
Орудний | обмундированим | обмундированою | обмундированим | обмундированими |
Місцевий | на/у обмундированому, обмундированім | на/у обмундированій | на/у обмундированому, обмундированім | на/у обмундированих |