оглядання
ОГЛЯДАННЯ, я, с. Дія за знач. оглядати і оглядатися 1, 2. Вона стояла з очима, зверненими на брата й дівчину коло нього, і неначе забулася в огляданні їх (Коб., III, 1956, 172); Там, у лікарні, йому думалося, ніби ніколи не скінчаться всі вимірювання температури, оглядання горла (Собко, Звич. життя, 1957, 117); Ніякої економії сил та руху, ніяких оглядань ні на що! Ми востаннє в житті змагалися у футбол. І ми перемогли (Ю. Янов., II, 1954, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оглядання | оглядання |
Родовий | оглядання | оглядань |
Давальний | огляданню | огляданням |
Знахідний | оглядання | оглядання |
Орудний | огляданням | огляданнями |
Місцевий | на/у огляданні | на/у огляданнях |
Кличний | оглядання | оглядання |