оголошуватися
ОГОЛОШУВАТИСЯ, ується, недок., ОГОЛОСИТИСЯ, оситься, док. 1. розм., рідко. Наповнюватися голосними звуками (про певний простір). Тихе дворище разів по три на день оголошувалося її нестямним криком (Мирний, IV, 1955, 94).
2. тільки недок. Пас. до оголошувати. І раптом привселюдно оголошується, що він, Василько, боявся їхати над яром! (Донч., V, 1957, 63); Радіо почало передавати Указ Президії Верховної Ради СРСР про те, що день 9 травня оголошується днем всенародного торжества, святом Перемоги (Тич., III, 1957, 283); Там уже читають списки. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук.. Навіть збоку неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується (Гончар, II, 1959, 214).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оголошуюся | оголошуємося |
2 особа | оголошуєшся | оголошуєтеся |
3 особа | оголошується | оголошуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оголошуватимуся | оголошуватимемося |
2 особа | оголошуватимешся | оголошуватиметеся |
3 особа | оголошуватиметься | оголошуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оголошувався | оголошувалися |
Жіночий рід | оголошувалася | |
Середній рід | оголошувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оголошуймося | |
2 особа | оголошуйся | оголошуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оголошуючись | |
Минулий час | оголошувавшись |