оказіональний
ОКАЗІОНАЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий. Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 412).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оказіональний | оказіональна | оказіональне | оказіональні |
Родовий | оказіонального | оказіональної | оказіонального | оказіональних |
Давальний | оказіональному | оказіональній | оказіональному | оказіональним |
Знахідний | оказіональний, оказіонального | оказіональну | оказіональне | оказіональні, оказіональних |
Орудний | оказіональним | оказіональною | оказіональним | оказіональними |
Місцевий | на/у оказіональному, оказіональнім | на/у оказіональній | на/у оказіональному, оказіональнім | на/у оказіональних |