ополіскувати
ОПОЛІСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКАТИ, ощу, ощеш, док., перех. Те саме, що обполіскувати. Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл., Мандр., 1938, 65); Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (Фр., X, 1954, 379); * Образно. Дивне почуття ополіскує душу (Горд., Дівчина.., 1954, 250).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополіскую | ополіскуємо |
2 особа | ополіскуєш | ополіскуєте |
3 особа | ополіскує | ополіскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополіскуватиму | ополіскуватимемо |
2 особа | ополіскуватимеш | ополіскуватимете |
3 особа | ополіскуватиме | ополіскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ополіскував | ополіскували |
Жіночий рід | ополіскувала | |
Середній рід | ополіскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополіскуймо | |
2 особа | ополіскуй | ополіскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ополіскуючи | |
Минулий час | ополіскувавши |