перечікувати
ПЕРЕЧІКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЧЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка . Очікувати деякий час початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи де-небудь, у якомусь стані і т. ін.; пережидати. Зоя перечікує, поки Торон проходить мимо, і потім довго дивиться йому вслід (Собко, Любов, 1935, 46); Їй здається, що панові Валер'янові після його промов на мітингах небезпечно сидіти вдома. Лучче б перечекати цей лихий день десь у сусідів, в певному місці (Коцюб., II, 1955, 169); Трохи перечекавши, дівчата зайняли й собі місця, взялися за ложки (Оров., Зел. повінь, 1961, 37); * У порівн. Стоїмо під берегом. Вражіння таке, мов перечікуємо дощ (Хотк., II, 1960, 407).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечікую | перечікуємо |
2 особа | перечікуєш | перечікуєте |
3 особа | перечікує | перечікують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечікуватиму | перечікуватимемо |
2 особа | перечікуватимеш | перечікуватимете |
3 особа | перечікуватиме | перечікуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перечікував | перечікували |
Жіночий рід | перечікувала | |
Середній рід | перечікувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечікуймо | |
2 особа | перечікуй | перечікуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перечікуючи | |
Минулий час | перечікувавши |