плитовий
ПЛИТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до плита 1; // Який має форму плити. Великі бризки.. стрибали догори і наливали сажалки, обложені плитовим камінням (Стор., І, 1957, 367); Під насипом трьох могил було п'ять поховань: дві плитові могили і три уступчасті склепи (Знання.., 7, 1966, 11).
2. у знач. ім. плитовий, вого, ч.; плитова, вої, ж., гірн. Людина, яка працює на відкочуванні і підкочуванні вагонеток біля площадки, де їх завантажують і розвантажують. Дев'ять років тому.. він прийшов на шахту. Спочатку працював плитовим (Роб. газ., 26.I 1965, 1); Штрек од краю і до краю дзвонить сталлю, як в жнива... Тут вагончики стрічає чорнобрива плитова (Сос., Близька далина, 1960, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плитовий | плитова | плитове | плитові |
Родовий | плитового | плитової | плитового | плитових |
Давальний | плитовому | плитовій | плитовому | плитовим |
Знахідний | плитовий, плитового | плитову | плитове | плитові, плитових |
Орудний | плитовим | плитовою | плитовим | плитовими |
Місцевий | на/у плитовому, плитовім | на/у плитовій | на/у плитовому, плитовім | на/у плитових |