повкопуваний
ПОВКОПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повкопувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (Фр., VIII, 1952, 410).
@ Як (наче, неначе, мов і т. ін. ) повкопувані - нерухомо. Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп - щоб поворухнувся! (Свидн., Люборацькі, 1955, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повкопуваний | повкопувана | повкопуване | повкопувані |
Родовий | повкопуваного | повкопуваної | повкопуваного | повкопуваних |
Давальний | повкопуваному | повкопуваній | повкопуваному | повкопуваним |
Знахідний | повкопуваний, повкопуваного | повкопувану | повкопуване | повкопувані, повкопуваних |
Орудний | повкопуваним | повкопуваною | повкопуваним | повкопуваними |
Місцевий | на/у повкопуваному, повкопуванім | на/у повкопуваній | на/у повкопуваному, повкопуванім | на/у повкопуваних |