повкутуваний
ПОВКУТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повкутувати. Стоять мажі, шкурами повкутувані (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повкутуваний | повкутувана | повкутуване | повкутувані |
Родовий | повкутуваного | повкутуваної | повкутуваного | повкутуваних |
Давальний | повкутуваному | повкутуваній | повкутуваному | повкутуваним |
Знахідний | повкутуваний, повкутуваного | повкутувану | повкутуване | повкутувані, повкутуваних |
Орудний | повкутуваним | повкутуваною | повкутуваним | повкутуваними |
Місцевий | на/у повкутуваному, повкутуванім | на/у повкутуваній | на/у повкутуваному, повкутуванім | на/у повкутуваних |