позавішуваний
ПОЗАВІШУВАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позавішувати 1. Вікна були позавішувані свитками (Н.-Лев., II, 1956, 54); Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (Головко, II, 1957, 44).
ПОЗАВІШУВАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позавішувати2. Всі стіни позавішувані партацькими малюнками в золотих рамах (Л. Укр., IV, 1954, 233).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позавішуваний | позавішувана | позавішуване | позавішувані |
Родовий | позавішуваного | позавішуваної | позавішуваного | позавішуваних |
Давальний | позавішуваному | позавішуваній | позавішуваному | позавішуваним |
Знахідний | позавішуваний, позавішуваного | позавішувану | позавішуване | позавішувані, позавішуваних |
Орудний | позавішуваним | позавішуваною | позавішуваним | позавішуваними |
Місцевий | на/у позавішуваному, позавішуванім | на/у позавішуваній | на/у позавішуваному, позавішуванім | на/у позавішуваних |