позволікати
ПОЗВОЛІКАТИ, аю, аєш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати. Всі квітки позволікала нащось на стіл, поналіплювала якихось папірців... Хто тебе вчив так прибирати? (Вас., III, 1960, 249).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позволікаю | позволікаємо |
2 особа | позволікаєш | позволікаєте |
3 особа | позволікає | позволікають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позволікав | позволікали |
Жіночий рід | позволікала | |
Середній рід | позволікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позволікаймо | |
2 особа | позволікай | позволікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позволікавши |